Про діяльність закладів культури під час війни говорили на інформаційній сесії U-LEAD
10.05.2022

Національний музей Григорія Сковороди у Харківській області, який російські загарбники знищили вночі  7 травня. Фото: Олег Синєгубов

 

Україна є стороною Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року, відповідно до статті 3 якої Високі Договірні Сторони зобов'язуються підготувати ще в мирний час охорону культурних цінностей, розташованих на їх власній території, від можливих наслідків збройного конфлікту, вживаючи заходів, які вони вважають необхідними.

Заходами з охорони (збереження) культурних цінностей можуть бути, зокрема:

  • систематизація інформації про культурні цінності, включаючи мінімальну інформацію про кожну культурну цінність, що дозволяє однозначно її ідентифікувати, з обов’язковим фотографуванням і дублювання інформації на надійних різних засобах зберігання;
  • заходи протипожежної безпеки в закладах культури, що зберігають культурні цінності;
  • заходи захисту від викрадення, знищення чи пошкодження культурних цінностей;
  • підготовлення планів і забезпечення допоміжними матеріалами (захисні плівки, бокси, возики, мотузки, захисний одяг персоналу, драбини, тощо), необхідними для екстреної евакуації культурних цінностей першої черги (найцінніших) у разі виникнення пожежі чи інших загроз знищення чи пошкодження культурних цінностей;
  • проведення періодичних навчальних тренувань з питань захисту культурних цінностей для працівників закладів культури, у тому числі з евакуації культурних цінностей;
  • за можливості облаштування захисних споруд та інших засобів захисту закладів культури, що зберігають культурні цінності.

Основне завдання менеджерів громад, які відповідають за культуру, - мінімізувати ризики для персоналу та шкоду для підзвітного майна. В разі небезпеки під час обстрілів або окупації в першу чергу необхідно думати про збереження життя і безпеку людей.

На цьому неодноразово наголошували спікери інформаційної сесії на тему «Діяльність закладів культури у воєнний час – збереження культурної спадщини», яку організував Регіональний офіс «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області.

Під час заходу експерти поінформували учасників щодо діяльності закладів культури у воєнний час, трудові відносини та відпустки, а також надали практичні рекомендації щодо збереження культурної спадщини та бібліотечного фонду.

– Культура – це м’яка сила. Вона здатна повернути українців до нормального життя в новій воєнній реальності і надихнути їх на перемогу. Від представників культурної сферими отримали дуже багато запитів, пов’язаних саме з їх діяльністю під час воєнних дій, адже заклади культури, бібліотеки, туристична інфраструктура, матеріальні та нематеріальні цінності – це важлива частина життя громади і передумови для розвитку її потенціалу, – зазначила Олена Тертишна, керівниця Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Дніпропетровській області.

Вона зупинилася на основних завданнях менеджерів культурної сфери від час воєнних дій: зниження ризику для людей, мінімізація шкоди, вчасна консервація і оцифрування інформації, навчання персоналу щодо дій у надзвичайних умовах, захист інфраструктури і активів, розуміння юридичних наслідків та захист репутації.

– Ще однією складовою роботи менеджерів культури є комунікація процесів, що відбуваються в громадах у підзвітній їм сфері. Необхідно контролювати інформаційні потоки, мати план комунікацій для різних сценаріїв розвитку подій, а також постійно підтримувати зв’язок із мешканцями та журналістами, – сказала Олена Тертишна.

За словами Наталії Першиної, начальниці Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської ОДА, під час воєнного стану інфраструктурні об’єкти культурної сфери переходять у підпорядкування громаді. У будинках культури та інших закладах можуть облаштовуватися прихистки, центри волонтерства та допомоги, єдиною забороною є їх використання у військових цілях. Працівники закладів культури виконують рішення голови громади.

Радник з питань муніципальних фінансів та управління Андрій Мужевський зазначив, що працівників за їх згодою можуть залучати до іншої діяльності: волонтерство, організація прихистків, виконання робіт з благоустрою та інших. Експерт надав роз’яснення щодо особливостей трудових відносин у військовий час, зокрема щодо оплати простою робітників, надання відпусток.

Особлива увага була приділена організації евакуації та знищення важливої інформації.

– Повинен бути алгоритм евакуації майна і персоналу закладів культури в разі потреби. Документи та архіви мають бути впорядковані та оцифровані, збережені у хмарі та скопійовані на носіях, за можливості вивезені у безпечне місце. Також слід приділити увагу збереженню цінностей і їх захисту. Якщо є загроза окупації, працівники закладів культури повинні розуміти, яку інформацію необхідно знищити і в якому порядку, - зазначила Наталія Першина. І додала, – ще одним завданням місцевого самоврядування є моніторинг пошкоджень об’єктів та закладів культури, закладів туристичної сфери, історичних пам’яток, релігійних споруд, об’єктів нематеріальної спадщини тощо.

Також під час інфосесії учасникам нагадали про деколонізацію та декомунізацію, яка триває в Україні. Зараз найкращий час провести інвентаризацію бібліотечних фондів, програм до визначних подій, тематичних вечорів, методичних розробок та інших заходів. При цьому необхідно дотримуватися чинного законодавства та рекомендації МКІП і Українського інституту національної пам’яті щодо пам’ятних об’єктів, пов’язаних із історією та культурою росії та СРСР.

Радниця з питань місцевого самоврядування та децентралізації Вікторія Троценко нагадала учасникам про правові основи заборони пропаганди символіки та порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму, зокрема про ЗУ "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", який чинний з 2015 року.

Ca259cd0e943a71b5de3917b14d29d2e