Клуб земельних інтересів як майданчик для професійного зростання
13.06.2018

Обмін досвідом та знаннями для спеціалістів громад, особливо землевпорядників, архітекторів та будівельників, надважливий з огляду на дефіцит кадрів у громадах. Тому найбільший попит на підвищення кваліфікації та навчання сьогодні, зокрема у Житомирській області, саме у цих фахівців ОТГ.

Починаючи з лютого 2018 року, у Житомирському Центрі розвитку місцевого самоврядування, створеному «Програмою U-LEAD з Європою», відбуваються засідання Клубу земельних інтересів, які проводить Олександр Гнітецький, експерт з просторового планування та управління ресурсами. Маючи власний досвід роботи у Новоборівській громаді, Олександр зміг консолідувати команду своїх колег із інших громад регіону та створив майданчик, на якому фахівці обмінюються досвідом та практичними кейсами розвитку у сфері земельних відносин та архітектури.

Ми зустрілись одразу після засідання другого Клубу земельних інтересів, що зібрав фахівців із понад 20 громад, які поїхали додому із новим досвідом та цікавими ідеями.

- Як з’явилась ідея створення такого Клубу?

- В грудні минулого року, коли ми планували 2018 рік, я подумав: що сьогодні потрібно таким фахівцям, як я? Знайти нові знання сьогодні можна легко, потрібно мати бажання, але не вистачає практичних кейсів, тобто прикладів розв’язання проблем! Тоді і прийшла ідея Клубу земельних інтересів. Це місце, де можна поділитись своїм досвідом і фахово зростати. Крім того, фахівці знайомляться один з одним. Головна мета – щоб кожен протягом року поділився своїми успіхами.

- Цілей у Клуба багато? Тобто це не лише досвід, а й управлінські компетенції?

- Так. Багато землевпорядників взагалі ніколи публічно не виступали, а це сьогодні ключова компетенція - переконувати своїх опонентів. Вони виступають максимум раз в місяць на сесії, прочитали декілька прізвищ, і все. І це негативно впливає на роботу, адже землевпорядник не може донести свою думку до голови, його заступників чи до простих людей.

Також я ставлю за мету, щоб усі землевпорядники між собою познайомились та налагодили комунікацію, адже це просто їм економить час. От сьогодні вранці у нашій спільній групі фахівці із Червоненської ОТГ пишуть: «А як там по аукціонах?» - Семенівка відповідає, що у Хорошівській ОТГ землевпорядник вже робив ці аукціони, і в Олевську, і в Коростишеві. Я б міг сидіти і в телефонному режимі надавати ці консультації, але наразі це виходить на новий рівень. Самоорганізація доводить свою ефективність.

- А раніше такого не було? Створити групу у Viber можна за 2 хвилини.

Суть не у Viber. Раніше передзвонити сусідньому землевпоряднику – це як розписатись у профнепридатності. Хоча це і неправильно, адже бажання здобувати знання у будь-якому віці – це добре. Але було так. 80% землевпорядників не могли через цей поріг переступить.

Сьогодні ці фахівці вже змінюють своє мислення. Від страху люди переходять до бажання розвитку та бажання успіху. Є колега, який вже робив те, що не можу я, - чому ж до нього не звернутись за допомогою, адже ми члени клубу? Я вважаю, що лінь – це дійсно двигун прогресу, бо для чого видумувати велосипед, якщо можна зробити один дзвінок своєму колезі.

- Які правила клубу? Хто учасники?

Учасники клубу – це землевпорядники, архітектори, будівельники ОТГ, а також представники різних установ та організацій, які на рівні області та країни працюють у цій сфері. Ми постійно запрошуємо представників ДАБІ, Держгеокадастру, приватних підприємців, які ведуть бізнес у цій сфері. Тобто це майданчик для обміну даними. Це як файлобмінник, але замість розваг там відбувається обмін знаннями.

Ключове правило: розповідати про свої успіхи та помилки і запитувати у спікерів те, що тебе цікавить, а також мати бажання ділитись досвідом. На кожному засіданні клубу левову частку часу ми виділяємо на презентації та обговорення практичних кейсів.

- А як учасники реагують на спікерів-високопосадовців?

- Цікаве питання! Це і була одна із цілей клубу – вивести фахівців із одного інформаційного поля в інше, більш широке та прогресивне. До нас приходив Сергій Музиченко, голова обласного держгеокадастру. Найчастіше питання землі обговорюють в ОДА, і туди, як правило, їздить сам голова громади. А тут він прийшов до простих землевпорядників і запитує: «Що вас цікавить? Я готовий відповідати». То був такий собі шок.

Це був зовсім інший рівень, який стимулює розвиватись. Крім того, нам є чим пишатись, адже Житомирська область одна із перших налагодила комунікацію між держгеокадастром, ДЗК і землевпорядниками. І це відбувається не з примусу, а за бажанням сторін. І я знаю, що деякі мої колеги із інших областей за вуха притягнути на такі зустрічі їх не можуть.

- Будь-яке рішення, що стосується землі, прив’язано до грошей, які або приходять у бюджет, або втрачаються в залежності від рішень землевпорядника. Чи є практичні результати роботи Клубу? Що фахівці зробили після отриманих знань?

- Ушомирська громада провела роботу з оформлення неуспадкованих паїв і додатково отримає надходження приблизно у 300 тисяч гривень. Ми на першому Клубі розбирали якраз цю тему, і землевпорядник за два місяці після засідання провів таку роботу.

Крім того, ми обговорювали так званий податковий патріотизм – це коли ти купуєш підакцизні товари і береш чек. Тобто ти впевнений, що із твоєї покупки підприємець обов’язково сплатить податок. Якщо чек не брати, то є вірогідність, що і податки не сплатить. Любарська, Олевська, Червоненська, Новоборівська і багато інших громад розпочали інформаційні кампанії, спрямовані на те, щоб зацікавити та мотивувати мешканців громади просто брати чеки на заправках та у магазинах. Це приносить певні суми у бюджет.

За великим рахунком, плюс до бюджету громади завдяки цим заходам можна буде побачити на кінець року, коли отримаємо всю інформацію по надходженням.

З іншої сторони, питання не лише у грошах, адже землевпорядники також мають якісно та швидко надавати послуги мешканцям, тому ставити акцент лише на збільшення надходжень не варто. Також важливо розуміти, що знання і досвід, який ми акумулюємо у клубі, потрібні, щоб не повторювались історії, коли при будівництві спортивних майданчиків руйнувались комунікації, які розміщені на цій землі. А це великі штрафи! Тому перед тим потрібно провести всі відповідні дослідження та перевірки.

- Мається на увазі, що за відсутності актуальних містобудівних документів такі ситуації будуть традиційними?

Саме так! Я зараз веду 6 громад із підготовки генеральних планів і топографічних зйомок. Це Семенівська, Чоповицька, Пулинська, Курненська, Барашівська, Хорошівська ОТГ, а нещодавно виявили бажання розпочати цей процес і у Білокоровицькій. І ці громади вже готові до початку роботи над містобудівними документами, а це немалі гроші, час та зусилля.

- Яка ситуація із забезпеченням громад саме такими фахівцями?

- Дуже важко знайти землевпорядника та юриста із цих питань. Адже якщо це спеціаліст, який орієнтується у сфері, то він вимагає і відповідний рівень заробітної плати, який не завжди можуть забезпечити у громаді.

- Це які суми?

- Від 6 тисяч гривень і більше. Тому що землевпорядники, які фахово володіють законодавством, працюють у спеціальному програмному забезпеченні, можуть орієнтуватись на такий дохід.

Я проводив опитування 45 громад регіону, і в середньому земельний відділ – це 2-4 людини, із них фахову освіту має одна. Це загрозлива тенденція, але, на моє переконання, сьогодні диплом не є головним. Ключовим фактором є бажання. От у нас в Центрі для землевпорядників всі навчання безкоштовні, питання програмного забезпечення також допомагаємо вирішувати: наприклад, Червоненська та Піщівська ОТГ купила для землевпорядника таке програмне забезпечення. А з іншої сторони, є унікальні громади, в яких є фахівці, але без комп’ютерів.

Останній раз на клуб зібрались понад 30 фахівців з 20 громад. В області 45 громад. Про що це говорить? Про бажання. Є команди, які хочуть працювати, змінюватись, а є ті, які лише шукають причини не робити цього.

- Про що будете говорити на наступному засіданні?

- Наступного разу збиратимемося у вересні, і є бажання запросити Олега Кулініча, народного депутата України, члена аграрного комітету. Він двічі не зміг потрапити до нас, але у вересні є можливість, що ми зможемо зустрітись у Клубі земельних інтересів. Також буде, мабуть, Віра Козіна з Центрального офісу реформ, яка була дуже вражена рівнем нашого клубу. Але левову частку часу у клубі працюватимуть власне землевпорядники.

Є тенденція, що кількість учасників зростає. От цього разу мені телефонувала жінка із однієї необ’єднаної громади, жалілась, чому її не запрошують. Я записав її, бо активність і бажання – це ключові умови зростання. Працювати треба із тими, хто хоче.

 

04edf00075787de41c854f2edbf3f932